Котелевська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4

  Шкільне об’єднання "БРИГАНТИНА"
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS
Пошук на сайті
Понеділок, 20.08.2018, 06:42
Контакти
Телефон:
(05350)2-12-09

E-mail:
kotschool4@meta.ua
Вхід

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Історія школи

      В різні часи цю школу називали по різному — церковно-приходська, Котелевське чоловіче училище, Вознесенська, за радянських часів — Жовтнева, Котелевська восьмирічна школа №4. Тепер — це Котелевська  загальноосвітня школа №4 І-ІІІ ступенів.

   Історія школи просліджується з середини XVIII століття. Виникла як церковно-приходська на території Вознесенського храму, одного з найкращих на теренах Полтавщини. Дата заснування — 1843 рік. Спочатку в школі навчалися діти заможних верств населення. Після реформ у Росії, коли більшість шкіл відійшло у відомство земств, на території Вознесенського приходу діяли  церковно-приходська школа та земська.

   В архівному фонді Харківської губернії земської управи у справі «Статистические сведения о начальных народных училищах по Харковской губернии за 1897-1898 гг» значиться Котелевське чоловіче училище, в якому навчається 119 хлопчиків. Священик в училищі  (Закон Божий був основним предметом) — Стефан Артем’єв (навколо його імені ходило багато легенд про його чудодійну силу приборкувати пожежі), вчитель Мойсей Малоштаков, вчителька Марія Герасименкова.

  У вищевказаному архівному фонді в «Анкеті Котелевського чоловічого однокласного земського училища слободи Котельва Вознесенського приходу Котелевської волості Охтирського повіту» станом на 1909 рік у графах: «Общие сведения об училище» вказано: «Училище існує з 1843 року, в сучасному приміщенні — з 1892 року. Приміщення училища збудовано в 1891 році на кошти Охтирського земства.

Училище знаходиться на землі сільської громади, за ним числиться училищної землі — 960 сажнів, в тім числі дворової території — 400 сажнів, під садом — 200 сажнів, під городом — 360 сажнів. Будинок дерев’яний, на цегляному фундаменті, покритий залізом. В приміщенні 2 класні кімнати і 2 кімнати для вчителів, загальна кухня. Школа огороджена, на її території знаходиться сарай і погріб, опалюється дровами на кошти Охтирської земської управи».

«Сведения об учащихся» — в училищі навчаються хлопчики з 9,5 р., 10, 11, 12 і 13 років. На початку січня 1908 року в школі навчалося 113 хлопчиків, із них: в першому відділі (1 клас) — 69, в другому — 30, в третьому — 14. Школу закінчували не всі учні.

«Сведения об учащих» — завідуюча училищем Марія Миколаївна Панкратьєва, уродженка Лебединського повіту Харківської губернії із сім’ї священика, 27 років, неодружена, закінчила єпархіальне училище. Загальний стаж роботи 9 років, з них 6 — в Котелевському чоловічому училищі. Викладає в першому відділенні. Навчалась на курсах садівництва, огородництва і бджолярства за рахунок Охтирського земства.

Учителька Марія Йосипівна Федченко (дочка відомого в Котельві вчителя Федченка Йосипа Матвійовича), уродженка Лебединського повіту Харківської губернії, 22 роки, неодружена, закінчила гімназію, стаж роботи — 5 років. Викладає в другому і третьому відділі.

Учитель Закону Божого — священик Стефан Миколайович Артем’єв.

«Сведения о попечителе» — Роман Федорович Луговий, селянин, закінчив початкову сільську школу.

«Школьный курс» — курс навчання в училищі три роки. Крім основ-них предметів, учителем церковно-приходської Вознесенської школи Захарієм Даниловичем Цупруковим викладається в класах церковний і світський спів з голосу. Інструменти для занять закуповувались за рахунок Охтирського земства.

«Учение в течении года» — всього навчались 175 днів. Початок занять з 8.30, закінчення — о 14.00, перерви: 5 хв, 10 хв, 30 хв, 10 хв. В школі викладали такі предмети — Закон Божий, слов’янське читання, малювання, арифметика, російське читання і письмо. Починався навчальний рік 1 вересня, а закінчувався в молодших класах — 6 травня. Екзамени у випуск-ному відділі починались 7 травня.

У школі була бібліотека для учнів, яка налічувала 41 екземпляр, і для вчителів — 166 екземплярів літератури і журналів. Для вчителів земською управою виписувався журнал «Для народного учителя». Їм дозволялось користуватися бібліотекою Охтирського земства, яке знаходилося в Охтирській повітовій земській управі. Навчання було безкоштовним.

В цей період у церковно-приходській школі працювали учителі Михайло Васильович Литовкін, Василь Аркадійович Міняйло, Іоанн Семенович Александров.

Після жовтневих подій 1917 року церква була відлучена від школи. Викладання у школі розпочиналося українською мовою. У 20-30-х роках ХХ століття школа розташовувалась у будинку священика та у приміщенні будинку, який нещодавно був знесений (перед початком будівництва нового Вознесенського храму).

Спочатку школа була початковою. Її директором тривалий час був Панас Корнійович Лаврушко. В той час у школі діяв бригадний метод навчання, який полягав у тому, що клас ділився на бригади. Яку оцінку отримував один член бригади, така ставилася і всім іншим учням даної бригади.

В ті тяжкі часи діяли хати з ліквідації неписьменності, так звані лікнепи. Учителі Микола Кузьмович Руденький, Галина Матвіївна Руденька, Марія Тимофіївна Сливицька вчили дорослих читати і писати.

До війни учні школи навчалися у двох церковних будівлях — у будинку біля озера та в будівлі нинішньої ветлікарні.

Від початку війни і до визволення території району школа не працювала. В роки війни одне з приміщень (біля ветлікарні) було зруйноване від попадання німецької авіабомби.

Відразу після звільнення Котельви у вересні 1943 року в школі відновилося навчання. Формуються переповнені класи, до яких входять діти різного віку. Школу очолила Галина Григорівна Тимченко. Після неї на цій посаді працювали Іван Панасович Ярошенко, Іван Антонович Фесак, Микола Леонтійович Кобзаренко. У 1950 році  школа стала семирічною.

     Великі зміни у навчальному закладі відбулися з приходом у школу в 1952 році на посаду директора Сергія Івановича Рахманова. Творчим і сильним був педагогічний колектив. В цей час вчителями працювали Марія Павлівна Вишняк, Галина Панасівна Лимар, Галина Михайлівна Омеляненко, Марія Іванівна Лаврушко, Надія Василівна Овсій, Марія Андріївна Безсмертна, Галина Василівна Матюшенко, Іван Панасович Ярошенко, Віра Семенівна Шкода, Дарія Іванівна Щербак, Василина Андріївна Даценко, Варвара Іванівна Животовська, Віра Іванівна Кучер, Катерина Петрівна Хицун, Олександр Микитович Довгопол.

колектив школи 1950 ік

Після Сергія Івановича Рахманова, школу в різні часи очолювали Іван Андрійович Радченко (який багато уваги приділяв благоустрою новозбудованого приміщення школи та оформленню навчальних    кабінетів),

     З 1968 року на посаді директора школи працює Ільмінський Василь Андрійович, історик за фахом, учасник Великої Вітчизняної війни. Його стараннями та за матеріальною допомогою колгоспу «Маяк» (голова Матюшенко А.В. в приміщенні нової школи проведено парове опалення. До цього школа отоплювалася дровами, торфом, та сосновими голками.

    Особлива увага в цей час приділяється поліпшенню методичної роботи, вивченню і поширенню передового педагогічного досвіду кращими вчителями школи, села, області.

В літній період на базі школи працює оздоровчий піонерський табір «Сонечко» районного масштабу.
 

 Неля Василівна Сидоренко (при якій у школі зростає роль трудового навчання). Із 1986 року педагогічний колектив очолює Валентин Гаврилович Дубяга – історик, географ за фахом. Наповнюваність класів збільшується, школа змушена працювати у дві зміни. При ньому заклад першим у районі переходить на 5-денний робочий тиждень. Гостро стоїть питання будівництва нової школи. Саме Валентин Гаврилович зайнявся підготовкою необхідної проектної документації,  зноситься стара будівля і розпочинається будівництво нового приміщення.

У 1994 році директором стає Валентина Василівна Безпалько яка завершує будівництво нової школи. Діти за два роки отримують спортивний і актовий зали, нову бібліотеку з читальнею, їдальню, майстерню, комп’ютерний клас, 14 нових кабінетів. У вересні 1994 року вперше комплектується 10-й клас, школа набуває статусу загальноосвітньої І-ІІІ ступенів.

У 1996 році школу очолює молодий перспективний директор Володимир Володимирович Довгуша, який працює над сучасним оформленням школи, її комп’ютеризацією.

Діти отримують спортивний зал, актовий зал, комп’ютерні класи, бібліотеку з читацьким залом, їдальню, майстерню, 14 класних кімнат з новими меблями, два кольорових телевізори.

Сьогодні школу очолює Валентина Іванівна Колос. Під її керівництвом педагогічний колектив школи, вихованці примножують історію своєї альма-матері, добрі традиції закладу. У 2015-2016  році кількість учнів школи становить 360 чоловік. Якісно-кількісний склад учителів:

- «учитель  методист» - 5 чоловік

- «старший учитель» -9

- вища кваліфікаційна категорія -22

 

 

Пошук

Тут спілкуються українською

 1-й всеукраїнський конкурс на найкращий авторський освітній інтернет-сайт

Котелевська ЗОШ№4 © 2018